Page 74 - EMCAPP-Journal No. 10

bitions and restrictions. Its strength is rooted того, щоб стати насправді тим, ким людина
in the emotions of fear and admiration of au- є лише в можливості» [7].
thority. The humanistic conscience, according Р.Кеттел і Г.Айзенк розглядають совість
to Fromm, is „the voice of one’s true, genuine лише в контексті соціалізації та адаптації.
„Ego“, addressed to the person, so that he should У концепції Г. Олпорта совість є паттерн
live productively, develop comprehensively and кількох власних станів: самоповаги, образу
harmoniously, and become in reality what he is «Я» і пропріатівного прагнення [1].
only in possibility” [7]. Зовсім іншу позицію ми знаходимо в
концепції логотерапії В.Франкла. Оскільки
R. Cattell and G. Eysenck consider conscience Франкл вважав базовим прагненням людини
only in the context of socialization and adap- − прагнення до сенсу, то совість для нього
tation. According to the concept of G. Allport, є органом почуттів, які мають інтуїтивну
conscience is a pattern of several eigenstates: здатність відшукувати єдиний сенс, що
self-esteem, the image of „I“ and propriate stri- криється в кожній ситуації. Совість для
ving [1]. Франкла те саме, що і «відчуття цінності» по
Шеллеру. В. Франкл вважає, „лише в тій мірі,
A completely different position can be found в якій людині вдається здійснити сенс, який
in the concept of V. Frankl‘s logotherapy. Since вона знаходить у зовнішньому світі, в тій мірі
Frankl believed that the basic desire of a man вона здійснює і себе. Якщо вона має намір
is the pursuit of meaning, the conscience for актуалізувати себе замість здійснення сенсу,
him is an organ of feeling, which has an intuiti- сенс самоактуалізації тут же втрачається“
ve ability to seek out the only meaning that lies [4]. Виходячи з цього можна зробити
in every situation. Conscience for Frankl, is the висновок про те, що совість для Франкла
same as the „sense of value“ for Scheler. Frankl є визначальним простором для розвитку
believes that „only insofar as a person succeeds особистісного, потенція через реалізацію
in realizing the meaning that he finds in the ex- глибинної мотивації, знаходження свого
ternal world, he realizes himself. If he intends to Власного сенсу. В. Франкл звертається до
realize himself instead of realizing the meaning, ствердження А.Унгерсми (Aaron J. Ungers-
the meaning of self-realization is immediately ma), що прагнення до сенсу є провідним
lost“ [4]. Proceeding from this, it can be conclu- принципом поведінки зрілої особистості
ded that the conscience for Frankl is the defining дорослої людини. Таким чином, совість
gap for the development of personal potency вказує напрямок, який веде до оптимуму
through the realization of the deep motivation цінності. Совість показує, що відповідає моїй
for finding one’s own sense. V. Frankl refers to сутності і наскільки я відповідаю сутності
the assertion of A. Ungersma (Aaron J. Ungers- іншого. Совість згідно Франклу знаходиться
ma) that the pursuit of meaning is the leading на стику свідомого і несвідомого.
principle of the adult person‘s mature persona-
lity [4]. Thus, conscience shows the direction 2. Зв‘язок феномену совісті з розвитком
that leads to the optimum of value. Conscience самоцінності особистості.
2
shows what corresponds to my essence and how Концепція совісті в теорії В. Франкла
much I correspond to the essence of the other. отримала системне вивчення в сучасному
Conscience according to Frankl is the meeting екзистенційно-аналітичному (далі, ЕА)
point of the conscious and the unconscious. психотерапевтичному напрямку або в теорії
чотирьох фундаментальних мотивацій
2. The relationship of the phenomenon of
conscience with the development of the in-
herent worth of the individual. 2 Розвиваючи логотерапію, Франкл спочатку бачив
The concept of conscience in the theory of V. у ній якесь доповнення до психотерапії 30-х років.
За його задумом, вона повинна була застосовуватися
в якості методу, що коректує психологізм інших
психотерапевтичних методів (Längle, 1998).
72