Page 73 - EMCAPP-Journal No. 10

ry of existential analysis. Then, within the fra- 1. Поняття совісті в психології
mework of the concept of existential analysis, Слово «совість» споріднене слову
we will see how one can use the method of a «свідомість». Свідомість – українське
personal existential analysis (PEA) in the for- «с-відомість», російське «со-знание», а
mation of correlation with one‘s conscience and слово «знання, відомість» синонімічно
strengthening one‘s inherent worth. After that слов‘янському «ведение» (російське). При
we will look at the value of this theory for Chri- цьому слова «со-знание» і «с-ведение»
stian psychotherapy. близькі за змістом [15,537]. Німецьке слово
«Gewissen» − «совість» і «wissen» − «знати»
1. What is conscience in psychology. також має один корінь, то є глибоке знання
The word „conscience“ is a cognate of the про сутність Буття людиною, яку я поділяю
word „consciousness.“ Consciousness is a co- з усіма при цьому «совість виконує функцію
knowledge, and the word „knowledge“ is syn- створення спільності та її збереження»
onymous with Slavic word „knowing.“ In this [15]. Латинське слово „sentire“ − інтуїтивно
case, the words „co-knowledge“ and „co-kno- відчувати, є коренем для німецького слова
wing“ are close in meaning [15]. The German сенс. Совість реалізується в архаїчній
word „Gewissen“ - „conscience“ and „wissen“. картині: відчути напрям, «винюхувати» те,
- „know“ also has one root, meaning a deep що веде до найціннішого в ситуації.
knowledge of the essence of Being which the Акцентування уваги на мотиваційних
person shares with everyone else whereby the аспектах проявів совісті ми знаходимо в
„conscience fulfills the function of creating a психоаналізі. У Фрейда, совість − караючий
society and maintaining it“ [15]. The Latin word аспект Супер-его, індивідуалізоване
„sentire“ – “to sense”, is the root of the German відображення «колективної совісті» соціуму:
word “sense” (A. Längle). Conscience is realized «Навряд чи в нас знайдеться що-небудь
in an archaic map: sensing direction, „sniffing“ інше, що ми б так постійно відокремлювали
something that leads to the most valuable of the від свого Я і так легко протиставляли йому,
situation. як совість» .
1
На думку неофрейдистів мораль і
Motivational aspects of manifestations of моральність створюється не витісненою
conscience can be found in psychoanalysis. або сублімованою сексуальністю,
According to Freud, conscience is the punis- за нею стоять «соціальне почуття»
hing aspect of the Super-Ego, an individuali- (А.Адлер), «архетипічні уявлення» (К.
zed reflection of the „collective conscience“ of Юнг), «прагнення до самореалізації» (К.
the society: „There is scarcely anything else in Хорні). Особливу увагу проблемі совісті
us that we so regularly separate from our Ego приділяв Е.Фромм. Він вважав, що совість
and so easily set over against it as precisely our буває двох видів − авторитарною та
conscience.” From the point of view of neo- гуманістичною. Зміст авторитарної совісті
1
Freudians, morality and ethics are not created − це фрейдівське «Над-Я», що спирається
by repressed or sublimated sexuality, the „social не стільки на цінності, скільки на заборони
feeling“ (A. Adler), „archetypal ideas“ (C.Jung), й обмеження. Її сила полягає в емоціях
and „striving for self-realization“ (K.Horney) страху та преклонінні перед авторитетом.
usually underlie them. Particular attention was Гуманістична совість людини, за Фроммом,
paid to the problem of conscience by E. Fromm. це «голос її істинного, справжнього «Я»,
He believed that conscience is of two kinds - зверненого до неї, до того, щоб жити плідно,
authoritarian and humanistic. The content of розвиватися всебічно і гармонійно, тобто до
an authoritarian conscience is Freud‘s „Super-
ego“, based not so much on value as on prohi-

1 Введение в психоанализ: Лекции/Авторы очерка
о Фрейде Ф.В.Бассин и М.Г.Ярошевский. -М.:Наука.
1 Sigmund Freud. A General Introduction to Psychoana- 1989. - 379. //Sigmund Freud. A General Introduction to
lysis. New York: Boni and Liveright, 1920. Psychoanalysis. New York: Boni and Liveright, 1920.
71